Словник української мови в 11 томах

розтлити

РОЗТЛИ́ТИ див. розтліва́ти¹.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розтлити — розтли́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розтлити — див. розтлівати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтлити — РОЗТЛИ́ТИ див. розтліва́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
  4. розтлити — РОЗПУСКА́ТИ (привчати когось до поганих, аморальних звичок; потураючи комусь, робити його недисциплінованим, свавільним), РОЗБЕ́ЩУВАТИ, РОЗКЛАДА́ТИ, ПСУВА́ТИ, РОЗПАСКУ́ДЖУВАТИ розм., РОЗТЛІВА́ТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови