розторсання
РОЗТО́РСАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. розто́рсати і стан за знач. розто́рсатися.
Коли я підвівся на руки, біля мене крутився з намоченим в холодній воді шматтям Ледяник. Шабай тримав мені руку і спокійним голосом пояснював товаришам: — Звичайна втома і нервове розторсання (Ірчан, II, 1958, 52).
Словник української мови (СУМ-11)