розточування
РОЗТО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розто́чувати¹.
Виточування деталей і розточування отворів було об’єднано на одному.. автоматі, внаслідок чого вивільнився револьверний верстат, а випуск деталей збільшився вдвоє (Укр. іст. ж., 4, 1960, 5);
Розточування блоків автомобільних двигунів.
Словник української мови (СУМ-11)