розтратливий
РОЗТРА́ТЛИВИЙ, а, е, рідко. Який багато і безрозсудно тратить, витрачає що-небудь; неощадливий.
Його жінка була непоміркована, розтратлива, любила розкіш (Н.-Лев., IV, 1956, 229).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗТРА́ТЛИВИЙ, а, е, рідко. Який багато і безрозсудно тратить, витрачає що-небудь; неощадливий.
Його жінка була непоміркована, розтратлива, любила розкіш (Н.-Лев., IV, 1956, 229).
Словник української мови (СУМ-11)