розтрачання

РОЗТРАЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розтра́чувати, розтрача́ти.

Хоч капіталістичний спосіб виробництва примушує до економії в кожному окремому підприємстві, проте його анархічна система конкуренції викликає безмірне розтрачання суспільних засобів виробництва і робочих сил.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 527);

Імперіалізм поклав на народи нечуваний тягар озброєнь. Соціалізм бачить свій обов’язок перед людством у тому, щоб звільнити його від цього безглуздого розтрачання національних багатств (Програма КПРС, 1961, 51).

Значення в інших словниках

1. розтрачання — розтрача́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розтрачання — -я, с. Дія за знач. розтрачувати, розтрачати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтрачання — РОЗТРАЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розтрача́ти. Розтрачання державних коштів; Розтрачання здоров'я і сил.  Словник української мови у 20 томах