розтужитися

РОЗТУЖИ́ТИСЯ, тужу́ся, ту́жишся, док., розм. Почати сильно тужити, сумувати.

Розплачеться, розтужиться Потоцького жена [дружина] (Думи.., 1941, 200).

Значення в інших словниках

1. розтужитися — розтужи́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розтужитися — -тужуся, -тужишся, док., розм. Почати сильно тужити, сумувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтужитися — РОЗТУЖИ́ТИСЯ, тужу́ся, ту́жишся, док., розм. Сильно тужити, сумувати. Розплачеться, розтужиться Потоцького жена [дружина] (з думи).  Словник української мови у 20 томах