Словник української мови в 11 томах

розтушовка

РОЗТУШО́ВКА, и, ж., спец.

1. Дія за знач. розтушува́ти, розтушо́вувати;

// Результат цієї дії.

2. Загострена паличка з м’якого матеріалу (паперу, замші, пробки і т. ін.) для грунтування, тушування, накладання гриму.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розтушовка — розтушо́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. розтушовка — -и, ж., спец. 1》 Результат розтушовування. 2》 Загострена паличка з м'якого матеріалу (паперу, замші, пробки і т. ін.) для ґрунтування, тушування, накладання гриму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтушовка — РОЗТУШО́ВКА, и, ж., спец. 1. рідко. Дія за знач. розтушува́ти, розтушо́вувати; // Результат цієї дії. 2. Загострена паличка з м'якого матеріалу (паперу, замші, пробки і т. ін.) для ґрунтування, тушування, накладання гриму.  Словник української мови у 20 томах