розуміючий
РОЗУМІ́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Який розуміється на чому-небудь.
*Образно. І була [земля] така прозорлива, розуміюча, по-старечому мудра, так добре ховала Кравцова і Бовдуляка в своїх улоговинках і рівчаках, так загортала їх темнотою,.. що Кравцову немов аж полегшало на душі (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 192);
// Який виражає розуміння (у 1 знач.).
Оля все зрозуміла без слів і ясним своїм розуміючим поглядом провела подругу (Коп., Сусіди, 1955, 37).
Словник української мови (СУМ-11)