розформований

РОЗФОРМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розформува́ти.

Побрались вони в лютому двадцять другого — перед тим, як госпіталь був розформований (Шовк., Людина.., 1962, 56);

// У знач. прикм.

Керенський.. відбув по фронту розшукувати замість розформованих частин більш надійні, що не відмовилися б піти в наступ (Панч, І, 1956, 104);

// розформо́вано, безос. присудк. сл.

У санітарному управлінні фронту я довідався, що медсанбат, який мене цікавить, тиждень тому розформовано (Дмит., Наречена, 1959, 121).

Значення в інших словниках

1. розформований — розформо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розформований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розформувати. || розформовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розформований — РОЗФОРМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розформува́ти. Побрались вони в лютому двадцять другого – перед тим, як госпіталь був розформований (Ю.  Словник української мови у 20 томах