розхідний

РОЗХІДНИ́Й, а́, е́. Який розходиться, розгалужується в різні боки.

Як безконечні сірі полотна, розгортались в далечінь великі шляхи розхіднії (Гончар, Таврія, 1952, 24);

Стоїш на позорищі, а на душі тобі так, як би тебе карали привселюдно на розхідній дорозі (Март., Тв., 1954, 195).

Значення в інших словниках

1. розхідний — розхідни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розхідний — -а, -е. Який розходиться, розгалужується в різні боки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розхідний — РОЗХІДНИ́Й, а́, е́. Який розходиться, розгалужується в різні боки. Як безконечні сірі полотна, розгортались в далечінь великі шляхи розхіднії (О. Гончар); Стоїш на позорищі, а на душі тобі так, як би тебе карали привселюдно на розхідній дорозі (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах