розчистка
РОЗЧИ́СТКА, и, ж. Дія за знач. розчи́стити, розчища́ти.
Першими почали використовувати на землі реактивні двигуни самі льотчики для розчистки аеродромів від снігу (Наука.., 2, 1962, 36);
Вдарив [Романю́ка] прикладом в раму, аж посипались шибки, загорланив: — На роботу! На розчистку залізниці! Мерщій! (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 48).
Словник української мови (СУМ-11)