Словник української мови в 11 томах

розчистка

РОЗЧИ́СТКА, и, ж. Дія за знач. розчи́стити, розчища́ти.

Першими почали використовувати на землі реактивні двигуни самі льотчики для розчистки аеродромів від снігу (Наука.., 2, 1962, 36);

Вдарив [Романю́ка] прикладом в раму, аж посипались шибки, загорланив: — На роботу! На розчистку залізниці! Мерщій! (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 48).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розчистка — розчи́стка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. розчистка — -и, ж. Дія за знач. розчистити, розчищати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчистка — РОЗЧИ́СТКА, и, ж., розм. Дія за знач. розчи́стити, розчища́ти. Ядро господарсько-побутового комплексу утворює довгочасове житло з навколишніми об'єктами ..  Словник української мови у 20 томах