Словник української мови в 11 томах

розчулитися

РОЗЧУ́ЛИТИСЯ див. розчу́люватися.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розчулитися — розчу́литися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розчулитися — див. розчулюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчулитися — РОЗЧУ́ЛИТИСЯ див. розчу́люватися.  Словник української мови у 20 томах
  4. розчулитися — РОЗЧУ́ЛЮВАТИСЯ (ставати лагідним, ніжним, добрим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІШАТИ, М'Я́КНУТИ, РОЗМ'ЯКА́ТИ, РОЗМ'Я́КШУВАТИСЯ, ЗМ'Я́КШУВАТИСЯ, М'Я́КШАТИ, РОЗНІ́ЖУВАТИСЯ, РОЗТАВА́ТИ, РОЗТО́ПЛЮВАТИСЯ, РОЗТОПЛЯ́ТИСЯ, РОЗКИСА́ТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови