Словник української мови в 11 томах

розчімхати

РОЗЧІ́МХАТИ, аю, аєш, док., перех., діал. Розколоти, розсікти.

— Гей, люди, дайте мені сокиру, хай я цьому катюзі голову розчімхаю,— кричала дужче всіх баба Палагна (Козл., Весн. шум, 1952, 50).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розчімхати — розчі́мхати дієслово доконаного виду розколоти, розсікти діал.  Орфографічний словник української мови
  2. розчімхати — -аю, -аєш, док., перех., діал. Розколоти, розсікти.  Великий тлумачний словник сучасної мови