розшифрований
РОЗШИФРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розшифрува́ти.
Письмена природи, що їх виявили у донних відкладах різноманітних ділянок Сиваша, були розшифровані (Наука.., 8, 1965, 9);
— Засекречена особа мусить вести себе так, щоб уникнути небезпеки бути розшифрованою (Бурл., М. Гонта, 1959, 237);
// розшифро́вано, безос. присудк. сл.
Розділи початкового варіанта відомої статті Леніна «Чергові завдання Радянської влади», що не піддавалися прочитанню, розшифровано й опубліковано (Рад. Укр., 12.Х 1962, 3).
Словник української мови (СУМ-11)