Словник української мови в 11 томах

розщепити

РОЗЩЕПИ́ТИ див. розще́плювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розщепити — розщепи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розщепити — див. розщеплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розщепити — РОЗЩЕПИ́ТИ див. розще́плювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. розщепити — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови