розігнатися —
розігна́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
розігнатися —
[роз'ігнатиес'а] рож:еинус'а, рож:еинес':а, рож:еинец':а, рож:еинеимос'а, рож:еинеитес'а, рож:еинуц':а; нак. рож:еинис'а, рож:еин'іц':а
Орфоепічний словник української мови
розігнатися —
див. розганятися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розігнатися —
РОЗІГНА́ТИСЯ див. розганя́тися.
Словник української мови у 20 томах
розігнатися —
не розжене́шся перев. на чому. Неможливо що-небудь зробити, вдіяти за наявних обставин, умов. На такому наділі не розженешся, хіба що в петлю до панів та глитаїв залізеш, і зашморгнуть вони тебе, що й землиці тій не рад (І. Цюпа).
Фразеологічний словник української мови
розігнатися —
РОЗБІ́ГТИСЯ (почати бігти, поступово набираючи швидкість), РОЗІГНА́ТИСЯ. — Недок.: розбіга́тися, розганя́тися. От і почали вони битися — аж земля гуде.
Словник синонімів української мови
розігнатися —
Розганя́тися, -ня́юся, -єшся сов. в. розігнатися, розженуся, -нешся, гл. 1) Разбѣгаться, разбѣжаться. Чуб. V. 163. Під ним кінь вороний розігнався. Чуб. 2) Разбѣгаться, разбѣжаться въ разныя стороны. Да розігналися малі діти, як чорная хмара. Чуб.
Словник української мови Грінченка