розіскрений

РОЗІ́СКРЕНИЙ, а, е, рідко.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розіскри́ти.

Лагідне світло, відбиваючися від білого, морозом розіскреного снігу, мигає далеко з високого сугорба, мов зірниця на сході (Фр., І, 1955, 184);

Всі ці роки я не бачив моря. Не бачив розіскрених на сонці жовто-білих скель над синьою водою (Загреб., Європа. Захід, 1961, 78).

2. у знач. прикм. Який випромінює іскри, сяє, виблискує.

— Аякже, аякже! — притакнув він із розіскреними очима (Коб., II, 1956, 22).

Значення в інших словниках

1. розіскрений — розі́скрений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. розіскрений — -а, -е, рідко. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розіскрити. 2》 у знач. прикм. Який випромінює іскри, сяє, виблискує.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розіскрений — РОЗІ́СКРЕНИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. пас. до розіскри́ти. Лагідне світло, відбиваючися від білого, морозом розіскреного снігу, мигає далеко з високого сугорба, мов зірниця на сході (І. Франко); Всі ці роки я не бачив моря.  Словник української мови у 20 томах