розіскрюватися
РОЗІ́СКРЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗІСКРИ́ТИСЯ, и́ться, док., рідко. Починати яскраво сяяти, світитися, виблискувати.
Пронизані електричним світлом і загравою над заводом, сніжинки розіскрювались і скидались на падаючі вогні фейєрверку (Гур., Друзі.., 1959, 141);
// Розсипатися іскрами.
Промінці сковзалися по лиснючій чорній шкірі, витанцьовували на ній, розіскрювалися на всі боки (Загреб., Європа. Захід, 1961, 14).
Словник української мови (СУМ-11)