роз’єднаність

РОЗ’Є́ДНАНІСТЬ, ності, ж. Відсутність зв’язку, спілкування між ким-, чим-небудь.

— Думаю так, що не ворог страшний, а наша роз’єднаність (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 432);

Однією з характерних особливостей сучасної науки є те, що вона переборює колишню роз’єднаність і відособленість між окремими галузями знань (Ком. Укр., 9, 1962, 43).