Словник української мови в 11 томах

рокіровка

РОКІРО́ВКА, и, ж. Шаховий хід, при якому туру переміщують впритул до короля, який ще не рухався з місця, а короля переносять через туру й ставлять поряд.

Під час партії король і одна з тур його табору мають право один раз зробити спільний рух, який вважається за один хід і зветься рокіровкою (Перша книга шахіста, 1952, 31).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. рокіровка — рокіро́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. рокіровка — -и, ж. 1》 Шаховий хід, котрим туру переміщують впритул до короля, який ще не рухався з місця, а короля переносять через туру й ставлять поряд. 2》 перен. Перегрупування сил з метою зміцнення позиції (у спорті, у воєнних діях). 3》 перен. Перестановка, заміна одного іншим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рокіровка — рокіро́вка, рокірува́ння (франц. roque, від перс. pox – тура) шаховий хід, при якому туру переміщують до короля, а короля переносять через туру й ставлять поруч з нею.  Словник іншомовних слів Мельничука