рудоволосий

РУДОВОЛО́СИЙ, а, е. З рудим волоссям.

Розкуйовджена рудоволоса голова на мить схиляється набік (Кол., На фронті.., 1959, 111);

Рудоволоса дівчина По вулиці іде (Криж., Під зорями.., 1950, 19).

Значення в інших словниках

1. рудоволосий — рудоволо́сий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рудоволосий — -а, -е. З рудим волоссям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рудоволосий — РУДОВОЛО́СИЙ, а, е. З рудим волоссям. Рудоволоса дама скочила з ліжка і запитала: – Ви не бачили, який він?.. Дуже старий?.. (М. Хвильовий); Розкуйовджена рудоволоса голова на мить схиляється набік (П. Колесник); Рудоволоса дівчина По вулиці іде (С.  Словник української мови у 20 томах
4. рудоволосий — РУДИ́Й (червоно-жовтого кольору, забарвлення), РИ́ЖИЙ, ІРЖА́ВИЙ (РЖА́ВИЙ), РУДОВОЛО́СИЙ (з волоссям такого кольору); БУЛА́НИЙ (про масть коня — світло-рудий); РУДУВА́ТИЙ, РИЖУВА́ТИЙ, РУДА́ВИЙ (РУДЯ́ВИЙ) розм. (трохи рудий). І згадую Україну.  Словник синонімів української мови