Словник української мови в 11 томах

рудовідкатка

РУДОВІДКА́ТКА, и, ж., гірн. Відкочування руди (у 1 знач.) із забою.

У ролі природної рудовідкатки виступить підйомна сила води (Наука.., 1, 1971, 52).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. рудовідкатка — рудовідка́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови