румб
РУМБ, а, ч., спец. Поділка на шкалі компаса як одиниця, що відповідає ¹/₃₂ частині видимого обрію.
Акишев засік по компасу румби, поміж якими була дельта [ріки] (Тулуб, В степу.., 1964, 280);
— «Мирний» три румби праворуч! — радісно кричить Касаткін, побачивши.. щогли, що блимають десь праворуч попереду (Довж., Зач. Десна, 1957, 399);
// Напрям відносно сторін світу.
Прямує указаним румбом Катер сторожовий (Дор., Єдність, 1950, 97);
Велике поширення в народному житлі має прийом фарбування кольоровими глинами стіни, зверненої на північні румби (Нар. тв. та етн.. 3, 1957, 115).
Словник української мови (СУМ-11)