рум’янка
РУМ’Я́НКА, и, ж., розм. Те саме, що волови́к 2.
Квітнули величезні степові рум’янки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 51);
// Квітка цієї рослини.
Та гляну я в долиноньку, аж там ходять паняночки та зривають рум’яночки на неділю на віночки (Чуб., V, 1874, 353).
Словник української мови (СУМ-11)