рум’янолиций
РУМ’ЯНОЛИ́ЦИЙ, я, е. Який має рожеве або червоне лице.
Рум’янолиця жінка; *Образно. Ледь шарудить під кроком тепла глиця, вже червню руку подала весна. І ти, зоря моя рум’янолиця, зі мною йдеш, од щастя мовчазна (Сос., Зел. світ, 1949, 39).
Словник української мови (СУМ-11)