рум’янчик

РУМ’Я́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до рум’я́нець 1-3.

Рученята такі білі в неї, манісінькі. Чубок такий кучерявенький.. А на щічках і рум’янчик єсть (Тесл., З книги життя, 1949, 114).