рунний

РУ́ННИЙ¹, а, е. Прикм. до ру́но¹.

Різниця в проценті виходу чистої вовни основного сорту руна («бочка») порівняно з виходом чистої рунної становить не більше ніж ±1-1,5 процента (Соц. твар., 1, 1956, 57);

// Зробл. з такої вовни.

Рунна хустка.

РУ́ННИЙ², а, е. Який пишно розрісся; буйний, розкішний (про рослини).

Значення в інших словниках

1. рунний — ру́нний 1 прикметник від: руно 1 ру́нний 2 прикметник пишний, буйний  Орфографічний словник української мови
2. рунний — I -а, -е. Прикм. до руно I. || Зробл. з такої вовни. Рунна хустка. II -а, -е. Який пишно розрісся; буйний, розкішний (про рослини).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рунний — РУ́ННИЙ¹, а, е. Прикм. до ру́но¹. Різниця в проценті виходу чистої вовни основного сорту руна (“бочка”) порівняно з виходом чистої рунної становить не більше ніж ±1–1,5 процента (з наук.-попул. літ.); // Зробл. з такої вовни. Рунна хустка. РУ́ННИЙ², а...  Словник української мови у 20 томах