руснаки

РУСНАКИ́, і́в, мн. (одн. русна́к, а, ч.; русна́чка, и, ж.), діал. Русини.

Ще далі за Ярмутою, в далечіні видно сільце Шляхтову́ над самою течією. Це вже останнє в Карпатах село, заселене русинами, чи «руснаками», як вони самі себе звуть (Н.-Лев., II, 1956, 396);

Якийсь жовнір почав мені відповідати по-польськи, але вухо чуло, що це наш брат, руснак (Хотк., II, 1966, 370);

Дівчата-русначки заплітаються там в дрібниці, і в кожної сорочки з поликами (Свидн., Люборацькі, 1955, 4).

Значення в інших словниках

1. руснаки — -ів, мн. (одн. руснак, -а, ч.; русначка, -и, ж.), зах. Русини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. руснаки — РУСНАКИ́, і́в, мн. (одн. русна́к, а́, ч.; русна́чка, и, ж.), діал. Русини. Ще далі за Ярмутою, в далечіні видно сільце Шляхтову́ над самою течією. Це вже останнє в Карпатах село, заселене русинами, чи “руснаками”, як вони самі себе звуть (І.  Словник української мови у 20 томах