рутинерство
РУТИНЕ́РСТВО, а, с. Поведінка рутинера; слідування рутині.
Мартович, бачачи у рідному краї неуцтво, темряву, сліпу покору, закостеніле рутинерство, боягузтво, заходився реготати на цілий світ, сміятися, може, кривавими сльозами, але таки сміятися (Літ. Укр., 16. II 1971, 1).
Словник української мови (СУМ-11)