рухливо

РУХЛИ́ВО. Присл. до рухли́вий 2.

Він рухливо, заклопотано та рвучко вітається (Мас., Роман.., 1970, 76).

Значення в інших словниках

1. рухливо — рухли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. рухливо — Присл. до рухливий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рухливо — РУХЛИ́ВО. Присл. до рухли́вий 2. Він рухливо, заклопотано та рвучко вітається (Т. Масенко).  Словник української мови у 20 томах
4. рухливо — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил.  Словник синонімів української мови