рухнутися
РУХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
1. Однокр. до ру́хатися 2, 3.
Він рухнувся, і, коли був уже біля неї,— тюркеня несподівано простягла руку (Досв., Гюлле, 1961, 30);
Зв’язані руки й ноги, нема як рухнутися (Хотк., II, 1966, 268).
2. Почати рухатися (у 2 знач.).
Прийде день золотий, все рухнеться, як і вчора, сіяч піде на ниву, дівчата побіжать до колодязя, дзвін ударить на дзвіниці (Хотк., І, 1966, 131).
Словник української мови (СУМ-11)