рушений

РУ́ШЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ру́шити¹ 3.

Яресько окинув очима степи: яка земля! Цілина не рушена… (Гончар, II, 1959, 70).

Значення в інших словниках

1. рушений — ру́шений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. рушений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до рушити I 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рушений — РУ́ШЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до ру́шити¹ 3. Яресько окинув очима степи: яка земля! Цілина не рушена... (О. Гончар); І він .. вдарив коня і перший помчав на північ, де біліли чисті, не рушені ні людською ногою, ні кінськими копитами сніги (В. Малик).  Словник української мови у 20 томах