рябокрилий
РЯБОКРИ́ЛИЙ, а, е. З рябим пір’ям на крилах.
З дороги, майже з-під копит [коней], злетіла і пурхнула вгору якась зальотна рябокрила птаха (С. Ол., З книги життя, 1968, 176);
// у знач. ім. рябокри́лий, лого, ч.; рябокри́ла, лої, ж. Птах, що має рябі крила.
— Ну чого ти дивишся, рябокрилий! — звернулася Орися до птаха (Автом., Так народж. зорі, 1960, 244).
Словник української мови (СУМ-11)