рябушечка
РЯБУ́ШЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до рябу́ха 1, 2.
[Явдоха:] Задумали спродувати усю худобу, хоч би корову рябушечку зоставили (Кроп., II, 1958, 474);
— Ну, ходімо до курочок-рябушечок,— схопився на ноги Макар,— бо мені ще треба на стайню, там коник щось захворів (Добр., Тече річка.., 1961, 41).
Словник української мови (СУМ-11)