рявкання РЯ́ВКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ря́вкати і звуки, утворювані цією дією. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках рявкання — ря́вкання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови рявкання — -я, с., розм. Дія за знач. рявкати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови рявкання — РЯ́ВКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ря́вкати і звуки, утворювані цією дією. Словник української мови у 20 томах рявкання — ГА́ВКАННЯ (звуки, які видають собаки, лисиці тощо), ГА́ВКІТ, ГАВКОТІ́ННЯ, ГАВКОТНЯ́ розм., БРЕХА́ННЯ розм., БРЕХНЯ́ розм., БРЕХ розм., ЗВЯ́ГА діал.; ДЗЯ́ВКАННЯ, ДЗЯВК, ДЗЯВКОТІ́ННЯ, ЦЯ́ВКАННЯ розм. Словник синонімів української мови