рядюжка
РЯДЮ́ЖКА, и, ж. Зменш. до рядю́га.
[Полікарп Іванович:] Накинула б на плечі яку-небудь рядюжку, бо надворі мряка (Кроп., IV, 1959, 324);
Попід стінами вузькі дерев’яні нари, вкриті порваними рядюжками (Хижняк, Тамара, 1959, 135).
Словник української мови (СУМ-11)