рясненько
РЯСНЕ́НЬКО, розм. Присл. до рясне́нький.
Зійшов горіх, підріс, зацвів увесь рясненько (Г.-Арт., Байки.., 1958, 60);
На її долоню рясненько посипались шажки та копійки (Н.-Лев., IV, 1956, 291).
Словник української мови (СУМ-11)РЯСНЕ́НЬКО, розм. Присл. до рясне́нький.
Зійшов горіх, підріс, зацвів увесь рясненько (Г.-Арт., Байки.., 1958, 60);
На її долоню рясненько посипались шажки та копійки (Н.-Лев., IV, 1956, 291).
Словник української мови (СУМ-11)