Словник української мови в 11 томах

рівнодійний

РІВНОДІ́ЙНИЙ, а, е, фіз. Те саме, що рівноді́ючий;

// у знач. ім. рівноді́йна, ної, ж. Те саме, що Рівноді́юча си́ла ( див. рівноді́ючий).

Сила, яка діє на тіло так само, як кілька сил разом, називається рівнодійною цих сил (Курс фізики, І, 1957, 85).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. рівнодійний — рівноді́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. рівнодійний — -а, -е, фіз. Який діє однаково з силами, сумою сил. Рівнодійна сила фіз. — сила, дія якої дорівнює дії кількох сил.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рівнодійний — РІВНОДІ́ЙНИЙ, а, е, фіз. Який діє однаково з силами, сумою сил; // у знач. ім. рівноді́йна, ної, ж. Сила, дія якої дорівнює дії кількох сил. Сила, яка діє на тіло так само, як кілька сил разом, називається рівнодійною цих сил (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах