рідкоплечий
РІДКОПЛЕ́ЧИЙ, а, е, розм. З вузькими плечима.
— Це ти, рідкоплечий, проти мене здумав!? — зупинився з гордого подиву і образи Левко.. — Можемо і проти тебе, не таке вже велике ти «цабе», щоб нас лупцювати (Стельмах, І, 1962, 530).
Словник української мови (СУМ-11)