різнація
РІЗНА́ЦІЯ, ї, ж., рідко. Те саме, що різни́ця¹ 1.
Вони були великі приятелі,.. хоч між ними й була різнація по вроді та вдачі (Н.-Лев., І, 1956, 586);
Гордій витяг з шафи управителеві записи і прирівняв їх до цих. Різнація була чимала (Гр., II, 1963, 93);
В’їдливо ж цікавляться пани за різнації: як в нас уживаються між собою нації? (Тич., І, 1957, 196).
Словник української мови (СУМ-11)