Словник української мови в 11 томах

ріще

РІ́ЩЕ, а, с., діал. Хмиз.

Жителі Воронич ходили збирати сухе ріще до лісу (Март., Тв., 1954, 284).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ріще — Рі́ще: — хмиз [2;24]  Словник з творів Івана Франка
  2. ріще — рі́ще іменник середнього роду хмиз діал.  Орфографічний словник української мови
  3. ріще — -а, с., діал. Хмиз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ріще — РІ́ЩЕ, а, с., діал. Хмиз. Жителі Воронич ходили збирати сухе ріще до лісу (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах
  5. ріще — ХМИЗ збірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯ рідше, ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯ діал., ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСК діал., ХМИЗНЯ́К рідше, ЛА́МАНЬ розм.  Словник синонімів української мови