саго
СА́ГО, невідм., с. Крупи із зерен крохмалю, добутого з серцевини сагових та інших пальм; сурогат цих крупів з картопляного та кукурудзяного крохмалю.
На верхніх поличках знаходжу в слоїках саго і макарони (Коцюб., II, 1955, 263);
Зменшили [солдатам] пайок саго на десять грамів. Це було тим більш загадковим, що ніхто ніколи в армії саго і в очі не бачив (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 468).
Словник української мови (СУМ-11)