садитися
САДИ́ТИСЯ¹, са́диться, недок.
1. Розмножуватися способом садіння.
Картопля садиться, а мак сіється (Сл. Гр.).
2. Пас. до сади́ти.
Чи садиться в полі нова лісосмуга, Чи першою вийшла артіль на жнива — Ніщо і ніде не мине мого друга! Він скрізь мусить бути. І завжди бува! (С. Ол., Вибр., 1959, 82).
САДИ́ТИСЯ², саджу́ся, са́дишся, недок., на що, діал. Силкуватися зробити що-небудь, досягти чогось.
Зачне щось оповідати [Телесницький], то хоч і не садиться на дотеп, як се чинять інші, а проте відразу вводить усіх у добрий гумор, викликає веселість і сміх (Фр., IV, 1950, 215).
Словник української мови (СУМ-11)