сакос
СА́КОС, а, ч., церк. Облачення, яке одягає вище духовенство під час відправ.
Скинув [єпископ], хапаючись від нетерпіння, й блискучий сакос.., зняв швиденько і омофор, пояс (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 299).
Словник української мови (СУМ-11)