самановий
САМА́НОВИЙ, а, е. Прикм. до сама́н.
Хлопці тепер майже не вилазили з сідел: на спарені їхні пікети лягла відповідальність за цілий край з його відкритими всім вітрам просторами, з рудими самановими селами, з його теперішнім і майбутнім (Гончар, II, 1959, 72);
// Зробл. із саману.
Дивилося [хлопча] вслід чужинцеві, що рушив за знаком бородатого тюрка до невеличкої саманової халупки (Досв., Гюлле, 1961, 16);
Саманова стіна; Самановий блок;
// Який виробляє саман.
Саманова бригада.
Словник української мови (СУМ-11)