самовіддано
САМОВІ́ДДАНО. Присл. до самові́дданий.
На окупованій території Радянської України самовіддано боролися з ворогом близько 500 тисяч партизанів, об’єднаних у бойові загони, і понад 100 тисяч підпільників (Ком. Укр., 12, 1967, 14);
Працювали [вчителі] наполегливо, самовіддано (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 5);
Гертруда самовіддано любила свого чоловіка, і тільки для нього, для тієї хвилини, коли він приходить з роботи, берегла вона свою посмішку (Собко, Серце, 1959, 19).
Словник української мови (СУМ-11)