Словник української мови в 11 томах

самодіяльно

САМОДІЯ́ЛЬНО. Присл. до самодія́льний 1.

Колгоспники почали копати ровці, кожен від сусідової до своєї хати. В ті ровці вкладають кабелі. Отже, радіофікація іде самодіяльно (Кучер, Прощай.., 1957, 396).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. самодіяльно — самодія́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. самодіяльно — Присл. до самодіяльний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самодіяльно — САМОДІЯ́ЛЬНО. Присл. до самодія́льний 1. Колгоспники почали копати ровці, кожен від сусідової до своєї хати. В ті ровці вкладають кабелі. Отже, радіофікація іде самодіяльно (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах