самозадоволено

САМОЗАДОВО́ЛЕНО. Присл. до самозадово́лений.

Гітлерівець крокує поруч, як гусак, самозадоволено посміхаючись, зневажаючи все навкруги (Ю. Янов., II, 1954, 21).

Значення в інших словниках

1. самозадоволено — самозадово́лено прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. самозадоволено — Присл. до самозадоволений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самозадоволено — САМОЗАДОВО́ЛЕНО. Присл. до самозадово́лений. Гітлерівець крокує поруч, як гусак, самозадоволено посміхаючись, зневажаючи все навкруги (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах