самозайматися
САМОЗАЙМА́ТИСЯ, а́ється, недок., спец. Займатися спонтанно внаслідок посиленого окислення, викликаного припливом повітря або хімічною реакцією.
У дуже подрібненому вигляді фосфор самозаймається на повітрі (Хімія, 9, 1956, 93);
Підпаливши тонку стружку електрону, показують його горіння і застерігають учнів, що електрон може самозайматись і вибухати при гасінні водою (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 43).
Словник української мови (СУМ-11)