самозаспокоюватися
САМОЗАСПОКО́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., САМОЗАСПОКО́ЇТИСЯ, о́юся, о́їшся, док.
1. Заспокоювати себе.
2. Ставати самозаспокоєним.
— В творчій роботі ти сама зростала. А як тільки самозаспокоїлась, зазналась, то й почала відставати од життя (Донч., V, 1957, 497).
Словник української мови (СУМ-11)